Закінчення строків давності в трудовому праві Польщі - який законодавчий акт їх регламентує, приклади таких термінів, а також наслідки, які тягне за собою їх закінчення.

Закінчення строків давності в трудовому праві Польщі, а також наслідки, пов'язані з їх закінченням, врегульовані постановами Трудового Кодексу РП від 26.06.1974 року.

Перш за все, ми хотіли б нагадати нашим читачам, чим є поняття «строки давності». Як ми вже писали в одній з наших попередніх статей під назвою "Строки давності в цивільному праві в Польщі", яка доступна на нашому офіційному веб-сайті http://yurystvpolshi.pl/, даним визначенням в юриспруденції прийнято називати періоди часу, настання яких тягне за собою виникнення, зміну або припинення існування певних прав/зобов'язань.

Дане означає, що після закінчення цього періоду часу особа, на якїй лежить обов'язок виконання однієї чи іншого юридичного дії, може цілком законно відмовитися від її здійснення. В практиці нерідко все ж буває і так, що не дивлячись на те, що терміни давності при певних юридичних діях вже пройшли, дана дія все-таки здійснюється зобов'язаною особою з уваги на незнання законодавства або, навпаки, при повному розумінні ситуації і всіх пов*язаних з нею наслідків .

З огляду на те, що ми постійно стикаємося з питаннями, пов'язаними з трудовими відносинами з боку наших читачів, які нерідко виявляються в скрутному становищі і не відразу роблять правильні юридичні дії по відношенню до роботодавця, а коли вже звертаються за професійною юридичною допомогою буває пізно, поняття і процедура закінчення термінів давності є дуже актуальною.

• Закінчення строків давності в трудовому праві Польщі, на підставі ст. 291 § 1 ТК РП, визначається в термін 3 років, які обчислюються від моменту, в якому зобов'язання повинно було бути здійсненим,
• Вимоги роботодавця по відношенню до працівника щодо відшкодування заподіяного працівником збитку, який виник з уваги не здійснення або неналежне здійснення ним робочих обов'язків, можуть бути пред'явлені роботодавцем в термін до 1 року від моменту, коли роботодавець про даний факт дізнався, але не пізніше, ніж в термін до 3 років від дня, коли шкода виникла. (Ст. 291 § 2 ТК РП),
• У випадку, якщо працівник навмисне заподіяв шкоду своєму роботодавцю, закінчення строків визначається на снованіі постанов Цивільного Кодексу РП (ст. 291 § 3 ТК РП),
• Зобов'язання, яке виникає із чинного рішення органу, як було передбачено для розгляду спорів, а також вимога, яка виникла через укладення полюбовного договру (мирова угода), обчислюється терміном в 10 років від моменту вступу в силу рішення або укладення угоди. (Ст. 291 § 4 ТК РП).